У цій статті ми розглянемо альтернативний варіант будівництва лазні. Використовуючи каркасну технологію, ви зможете побудувати власну лазню швидко, економно і з мінімальними затратами. Причому ця лазня за своїми характеристиками не поступатиметься спорудам, зведеним традиційним способом.
Переваги каркасної лазні перед іншими конструкціями
Для того щоб побудувати лазню з брусів або цегли, необхідно виконати трудомістку роботу і витратити значні кошти на закупівлю та перевезення матеріалів. Зведення каркасної лазні (з точки зору оцінки кількості витрачених коштів і часу) є більш вигідним. Застосування сучасних технологій і матеріалів, представлених сьогодні на ринку, дозволяє спорудити приміщення для парної з необхідними експлуатаційними характеристиками, з меншою витратою дорогих будівельних матеріалів.
Крім того, каркасна лазня не схильна до усадки, характерної і для рублених, і для цегельних споруд. Легкість конструкції дозволяє вести будівництво на стовбчатому або мілкозаглубленому стрічковому фундаменті, що також дає можливість заощадити час і матеріали.
Недоліки у такої технології також є. Перш за все, необхідно розуміти, що каркасна лазня - спорудження менш міцне, ніж будова з цегли, а значить, термін її служби буде меншим. Необхідно періодично ремонтувати зовнішню штукатурку або облицювальний матеріал. Але головний недолік такої лазні - в небезпеці виникнення пожежі: незважаючи на всі запобіжні заходи, деревина все ж залишається горючим матеріалом.
Внутрішнє планування лазні
Розміри внутрішніх приміщень залежать від чисельного складу сім'ї. В даному випадку слід орієнтуватися на те, що брус надходить у продаж стандартною довжиною - по 3 або 4 м: ширину і довжину будівлі доведеться вибирати кратними цим величинам. Крім того, якщо зовнішнє облицювання планується з сайдингу, доводиться враховувати, що найчастіше він продається 6-метровими панелями.
Отже, для великої родини розмір лазні може бути 6x6 м, для маленької досить 3x3 м. Можуть бути і проміжні варіанти, наприклад - 6x3 м. Розглядаючи перший варіант, будемо мати на увазі, що для кімнати відпочинку необхідно виділити площу 4x4,5 м, для парної - 2x2,5 м, для душової залишимо 2x2 м, а передбанник спорудимо розміром 6x1,5.
У другому варіанті площі приміщень зменшуються в два рази, але при цьому злегка розширюємо парну - до розмірів 1,5x1,5 за рахунок кімнати відпочинку. Якщо є необхідність заощадити - кімнатою відпочинку можна знехтувати, особливо якщо лазня впритул прибудована до основної будівлі.
Збірка каркаса і стін лазні
Фундаментом такої будови може служити стовпчата (пальова) або мілкозаглублена стрічкова конструкція. Необхідно подбати про гарну гідроізоляцію між фундаментом і брусом нижньої обв'язки: для цього укладають кілька шарів бітуму, чергуючи їх з бітумною мастикою.
Каркасна лазня може зводитися, як окрема будівля, а може бути впритул прибудована до цегляного будинку. В останньому випадку слід передбачити деякий зазор між деревиною і цеглою (каменем, бетоном): в іншому випадку стіни лазні будуть псуватися. Зазор (досить ширини в 50 мм) слід заповнити теплоізоляційним матеріалом.
В основі конструкції лазні лежить жорсткий каркас, що споруджується з бруса перерізом 150x150 мм. Каркас складається з брусів верхньої і нижньої обв'язки, стійок і ригелів (підвіконних дощок). Відстань між стійками повинна бути рівною 0,6 м: виняток становлять стіни з прорізами для установки дверей, інколи можна збільшити до 1 м. У місцях установки вікон також необхідні відповідні зміни: відстань між стійками збільшується до ширини віконної рами, а під вікном кріпиться горизонтальний брус, підпертий стійкою. Над вікном також кріпиться ригельна дошка товщиною 50 мм. Кожна стіна спочатку збирається окремо і являє собою раму. Збірка виконується на рівній ділянці будівельного майданчика. Бруси нижньої (цокольної) обв'язки повинні бути з дуба: цей сорт деревини відрізняється вологостійкістю, але додаткова обробка антисептиком все ж необхідна.
Збираючи баню, бруси обв'язки і стійки з'єднують цвяхами. Елементи нижньої обв'язки повинні з'єднуватися в кутах і обов'язково спиратися на опори. Вони повинні мати строго горизонтальне положення: в разі відхилення (провіряємо за допомогою рівня) вирівнювання виконується за допомогою підкладок, виготовлених зі складеного в кілька шарів руберойду або вологостійкої фанери.
Збирають стіни каркасної парної поетапно: зібравши першу стіну, її встановлюють і тимчасово кріплять відкосами, перевіряючи при цьому вертикальність стійок. Після установки всіх стін елементи нижньої обв'язки, крім з'єднання цвяхами, кріпляться дошками. Після закінчення монтажу каркасу слід перевірити всі кути: вони повинні бути прямими.
Наступний етап - монтаж обшивки. Зовні набивається вологостійка фанера або плити OSB. Зовнішнє облицювання стін можна виконати за допомогою штукатурки: спочатку поверх стін набиваються розміщені косо колоті дошки, поверх яких таким же чином кріпиться штукатурна дранка. Штукатурка не тільки додатково утеплить стіни, але також зробить їх пожежобезпечними. Інший спосіб обробки зовнішньої поверхні стін виконується за допомогою металевих профлистів, але спочатку в місцях розташування стійок набиваються бруси перетином 50x50 мм, а між ними укладається звукоізоляція, яка також є і утеплювачем.
Після установки несучих стін споруджується покрівля, а внутрішній простір лазні розділяється перегородками на окремі приміщення різного призначення.
Монтаж теплоізоляції і пароізоляції лазні
З внутрішньої сторони до обшивки кріпиться гідроізоляційний матеріал, в якості якого можна використовувати товсту поліетиленову плівку. Якщо вона складається з декількох полотнищ - стики виконуються з нахлестом і проклеюються скотчем. Гідроізоляція необхідна для захисту утеплювача (наступного шару в конструкції стін) від вологи, що міститься в зовнішньому повітрі. Теплоізоляція виконується за допомогою мінеральної вати. Утеплювач не повинен заповнювати весь міжстіночний простір: необхідний вентильований зазор в 40-50 мм.
В якості теплоізоляційного матеріалу можна застосувати і скловолокно: воно також має низьку теплопровідність. Це дозволяє спорудити парну, в якій тепло буде утримуватися навіть ефективніше, ніж в лазні з цегли. Крім того, укладена скловата і мінеральна вата - це ще й гарна шумоізоляція, що важливо для комфортної експлуатації приміщення.
У проекті каркасної лазні обов'язково повинна враховуватися пароізоляція: їй слід приділяти особливе значення. Пароізоляційна плівка повинна бути покладена суцільним герметичним шаром. Важливо правильно орієнтувати її: в іншому випадку ефект буде прямо протилежний очікуваному. Пароізоляція необхідна для захисту теплоізоляційного матеріалу від пари, що утворюється в лазні у великій кількості. Така плівка, завдяки перфорації, пропускає вологу тільки в одному напрямку - назовні. Завдяки цьому, невелика кількість вологи, яка все ж може проникнути в структуру стіни, має можливість вийти назовні.
Крім вищевказаних матеріалів, для спорудження стін лазні можна використовувати спінений поліетилен з фольгованою зовнішньою поверхнею: він укладається між пароізоляцією і утеплювачем. Фольга сприятиме збереженню тепла, відбиваючи теплову енергію назад в приміщення парної.
Утеплення стелі та підлоги
Утеплення стелі виконується з боку горища за тією ж технологією і за допомогою тих же матеріалів, що застосовувалися при спорудженні стін. Теплоізоляцію підлоги в лазні не слід виконувати взагалі: буде краще, якщо підлога залишиться добре провітрюваною. В такому випадку дошки прослужать набагато довше.
Установка печі, монтаж димоходу
Варто приділити особливу увагу пожежній безпеці: в місці виходу димоходу через горищне перекриття і покрівлю не допускається укладання легкозаймистої гідроізоляційної плівки з поліетилену або іншого подібного матеріалу. Трубу слід ізолювати азбестовою тканиною або шамотною теплоізоляційною цеглою. Хорошим способом ізолювати трубу є використання коаксіального димоходу: його конструкція складається з двох концентрично розташованих труб, між якими знаходиться теплоізоляція. Але додаткова термоізоляція все ж потрібна: в зоні безпосереднього контакту з сусідніми матеріалами трубу слід обернути азбестовою тканиною. Таке рішення можливе також і при влаштуванні виходу димоходу через стіну.
Чавунну піч можна встановити на заздалегідь споруджений фундамент. Стіни, підлогу і стелю поблизу грубки слід обшити листовим металом, уклавши під нього прокладку з азбесту.
Внутрішнє оздоблення бані (вибір деревини)
Для спорудження каркасної лазні слід застосовувати тільки добре просушену деревину. Необхідно, щоб бруси, фанера і матеріал для внутрішньої обробки були з модрини, липи або осики: ці породи мають низьку теплопровідність. Завдяки цьому в парній буде добре зберігатися тепло, крім того, будова буде зберігати свою геометрію.
За тим же принципом слід вибирати і вагонку для внутрішньої обшивки. Панелі слід розташовувати вертикально, поєднуючи між собою за принципом «шип-паз». Вагонку можна обробити оліфою, але не можна фарбувати: при нагріванні фарба може виділяти токсичні леткі сполуки.
Лаги для монтажу підлоги і мостини необхідно розташовувати під невеликим ухилом, щоб забезпечити стікання води. Вдалим рішенням буде установка дерев'яної купелі: вона займе мало місця і в той же час зможе замінити басейн. Парна буде готова до прийому відвідувачів після установки лавок і розпалювання печі. Вона ні в чому не поступиться зрубу з брусу.
Читайте також: Як влаштувати сауну в приватному будинку
